| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Лист Питання до турніру географів
| 10.11.2018, 1:21 PM |
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415
Методичні рекомендації щодо викладання
освітньої галузі «Природознавство» у 2018/2019 навчальному році
Законом України «Про освіту», прийнятим 5 вересня 2017 року, визначено мету повної загальної середньої освіти - це всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності серед яких компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність, компетентності, пов’язані з ідеями здорового способу життя.
Ця мета в загальній середній освіті найбільш ефективно може бути реалізована навчальними предметами освітньої галузі «Природознавство», оскільки метою цієї галузі є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Загальними змістовими лініями галузі є: закони і закономірності природи; методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук; екологічні основи ставлення до природокористування; екологічна етика; значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку.
У 2018 році Україна вперше брала участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA, одним із аспектів якого є оцінка природничо-наукової грамотності, яка передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.
Виконуючи завдання дослідження PISA учні мають продемонструвати свої компетенції у певному аспекті, а саме:
пояснювати природні явища з наукової точки зору, застосовувати методи природничо-наукових досліджень, інтерпретувати дані та використовувати наукові докази для отримання висновків;
розуміти основні факти, ідеї та теорії (знання про природу і технології); знати про методи отримання наукових знань (знання процедур), розуміти обґрунтованість цих методів та їх використання (методологічні знання);
проявляти інтерес до науки і технологій; розуміти цінність наукового пізнання; бути обізнаними щодо проблем довкілля та усвідомлювати важливість їх вирішення; усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище; прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою (ставлення до науки).
Завдання, які використовуються в дослідженні PISA, засновані на оцінюванні спроможності учнів застосовувати набуті знання в незвичному контексті та використовувати знання й уміння, отримані в школі, для вирішення можливих життєвих ситуацій.
Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів тощо – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.
Рекомендуємо опрацювати Програму міжнародного оцінювання учнів PISA: вимірювання природничої грамотності, посібник «PISA: природничо-наукова грамотність», які розміщено на порталі в рубриці «Матеріали/Публікації».
Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності. Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння конструктивно вирішувати життєві ситуації, що визначає конкурентоспроможність особистості у сучасних економічних умовах. Тому створення умов для розвитку SТЕМ-освіти є пріоритетним напрямком модернізації освітньої галузі.
Акронім STEM (від англ. Science – наука, Technology – технології, Engineering – інженерія, Mathematics – математика) визначає характерні риси відповідної дидактики, сутність якої виявляється в поєднанні міждисциплінарних практик орієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін.
Головна мета STEM-освіти полягає в реалізації державної політики з урахуванням нових вимог Закону України «Про освіту», Нової української школи щодо посилення розвитку науково-технічного напряму в навчально-методичній діяльності на всіх освітніх рівнях; створенні науково-методичної бази для підвищення творчого потенціалу молоді та професійної компетентності науково-педагогічних працівників.
Особливою формою STEM-навчання є інтегровані уроки/заняття, що спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, які сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці.
Одним із ефективних засобів формування компетентностей є дослідно-проектна діяльність. Виконання освітніх проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів під керівництвом учителя. У процесі вивчення різних тем окремі діти або групи упродовж певного часу розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності вихованців, допомагає у визначенні мети, завдань навчального проекту, орієнтовних методів/прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних завдань. Учні самостійно або разом із учителем обирають форму презентації, захисту отриманих результатів. Оцінювання проектної діяльності здійснюється індивідуально, за довільною системою.
Для якісного та ефективного проведення інтегрованих уроків, навчальних досліджень, проектних робіт педагоги та їх вихованці можуть скористатися ресурсною базою міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України» «МАНЛаб» [http://manlab.inhost.com.ua; http://stemua.science].
Потужним засобом заохочувального відбору молоді, яка згодом зможе реалізувати себе в науково-технічній сфері, є участь у заходах за підтримки Міністерства освіти і науки України, наприклад: змаганнях з робототехніки «DRON», «Robotika», «Роботрафік», з моделювання «розумних» пристроїв «STEAM-House», Всеукраїнські інтерактивні конкурси «МАН-Юніор Дослідник» і «МАН-Юніор Ерудит», науково-технічна виставка-конкурс молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України», міжнародний науково-пізнавальний марафон «День комети», Всеукраїнська конференція-конкурс науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» тощо. Більш детальну інформацію про порядок, терміни проведення заходів можна дізнатися на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) та безпосередньо на однойменних сайтах заходів.
Розвитку професійної компетентності педагогічних працівників буде сприяти участь у різнопланових заходах регіонального, всеукраїнського, міжнародного рівнів: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, STEM-фестивалі, конкурси, дистанційне та очне навчання у STEM-школі тощо.
Інформацію про події з питань організації навчання за напрямами та проблематикою STEM-освіти, які проводить Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», безпосередньо відділ STEM-освіти у 2018/2019 навчальному році педагогічні працівники можуть отримувати з офіційних сайтів установ.
З метою підвищення фахової ерудованості педагоги мають можливість взяти участь у Всеукраїнських конкурсах/змаганнях: Інтернет – конкурси: «Геліантус – учитель», «Учитель року» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок», «Наука на сцені», у конкурсі на здобуття премії «GlobalTeacherPrizeUkraine» та інших.
Зміст освітньої галузі «Природознавство» структурно представлений в таких компонентах: загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний. У таблиці показано, як реалізується зміст освітньої галузі «Природознавство» за навчальними предметами у 2018/2019 навчальному році.
Клас Навчальні предмети.
(кількість годин на тиждень відповідно до навчальних планів до типових освітніх програм)
5 Природознавство
6 Біологія Географія
7 Біологія Географія Фізика Хімія
8 Біологія Географія Фізика Хімія
9 Біологія Географія Фізика Хімія
10 Природничі науки
(експериментальний інтегрований курс) Біологія і екологія Географія Фізика і астрономія Хімія
11 Біологія Географія Фізика Хімія Еко
логія Астро
номія
Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються
у 10 класі за двома рівнями: стандарту і профільному; в 11 класі – за трьома рівнями: стандарту, академічному, профільному.
Оновлення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення має забезпечуватися за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу, різнорівневості вимог до навчальних результатів учнів, урізноманітненні форм і методів профільного навчання. За цим принципом розроблено новий типовий навчальний план для 10-11 класів закладів освіти. Ним визначено механізм складання власного навчального плану для закладів загальної середньої освіти шляхом вибору профільних предметів, а також спеціальних курсів, факультативів, індивідуальних занять, що разом з базовими і вибірково-обов’язковими предметами визначає профіль навчання. Ефективність організації профільного навчання залежить від наявності умов для вільного вибору предметів навчання та рівнів оволодіння ними. Тому навчальний план окрім переліку традиційних предметів і курсів містить нові – інтегровані курси, які мають статус експериментальних. Серед них – інтегрований курс «Природничі науки», який призначений для тих учнів, для яких природничі предмети не є профільними.
Навчальним планом до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, на вивчення цього курсу передбачено 4 години на тиждень. Викладати курс «Природничі науки» можуть вчителі, які викладають предмети «Фізика», «Біологія», «Хімія», «Географія». Передбачається, що весь курс викладає один вчитель.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» заплановано експериментальне впровадження в закладах загальної середньої освіти інтегрованого курсу «Природничі науки». До експериментального впровадження підготовлено 4 проекти навчальних програм інтегрованого курсу «Природничі науки»:
проект 1 – «Природничі науки» для 10-11 класів гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс (авт. Дьоміна І. О., Задоянний В. А., Костик С. І.);
проект 2 – «Природничі науки» 10-11 клас. Інтегрований курс (авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В., Капіруліна С. Л., Козленко О. Г., Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);
проект 3 – «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери» для 10-11 класів (авт. Шабанов Д .А., Козленко О. Г.);
проект 4 – «Природознавство» 10-11 класи (авт. Ільченко В. Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С., Ляшенко А. Х.).
Кожна програма по-своєму реалізує змістові лінії Державного стандарту, об’єднуючи питання окремих компонентів галузі (загальноприродничого, біологічного, екологічного, астрономічного, фізичного, хімічного та географічного) в розділи і теми. Таким чином реалізуються різні підходи щодо інтеграції, наприклад: особливості пояснення природних явищ та технологічних процесів з позицій кожної з природничих наук (проекти № 1 і 2), причинно-наслідкові зв’язки, що зумовили сучасний спосіб життя людства та їх вплив на можливе майбутнє (проект № 3), модульний підхід (проект № 4), у якому компоненти освітньої галузі «Природознавство» (модулі) інтегруються в природничо-наукову картину світу на основі загальних закономірностей природи та природничих ідей. У той же час усі програми інтегрованого курсу «Природничі науки» визначають природничу освіту як елемент культури кожної людини, сприяють усвідомленню практичного застосування досягнень природничих наук, їх роль у розвитку цивілізації. Вивчення курсу базується на знаннях і компетентностях, набутих учнями в основній школі і спрямоване на подальше формування їхнього світогляду, розширення розуміння широкого спектру наукових ідей астрономії, біології, географії, екології, фізики і хімії в цілісному пізнанні природи, розвиток розумово-пізнавальних і творчих якостей, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності.
Експериментальне впровадження інтегрованого курсу буде здійснюватись на базі закладів загальної середньої освіти, які подали заявку на участь в експерименті, Інституту педагогіки НАПН України, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Під час експериментального впровадження заплановано проектування і розроблення навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки»; підготовка вчителів до впровадження курсу в освітню практику; здійснення експериментального навчання; забезпечення наставницької підтримки вчителів експериментальних закладів освіти; моніторинг ефективності результатів експерименту.
ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМ. М.В. ОСТРОГРАДСЬКОГО
вул. Соборності, 64-ж, м. Полтава, 36014, тел./факс (+38 0532) 56-38-52,
E-mail: root@pei.poltava.ua, Web: http://poippo.pl.ua, Код ЄДРПОУ 22518134
04.06.2018 № 01-22/838 На № від
Керівникам органів управління освітою, завідувачам (директорам) методичних кабінетів (центрів) районів, міст, об’єднаних територіальних громад, директорам закладів загальної середньої освіти обласного підпорядкування
Про підготовку до ХІV Всеукраїнського
турніру юних географів
Відповідно до обласної програми «Опікуємося освітою» на 2017-2020 роки та Плану роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського на 2018 рік заплановано проведення у вересні-жовтні 2018 року І (обласного) етапу Всеукраїнського турніру юних географів.
Для підготовки учнівських команд до участі в турнірі надсилаємо питання ХІV Всеукраїнського турніру юних географів (додаток), які також опубліковані у фаховому періодичному виданні «Географія та економіка в рідній школі» (№ 5, 2018).
Просимо довести інформацію до керівників закладів освіти та учителів географії.
Ректор В.В. Зелюк
Шкоденко Л.А.
0955553288
Додаток
до листа ПОІППО
_________№_______
ПИТАННЯ ХІV ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТУРНІРУ ЮНИХ ГЕОГРАФІВ
1. Згідно із Законом України «Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України», площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) має бути збільшена до 15 % на 2020 р. Порівняйте ПЗФ території Подільської та Придніпровської височин. Поясніть «заповідну депресію» у центральному правобережжі Дніпра. На прикладі своєї місцевості вкажіть, як збільшити частку заповідності.
2. Дев’яності роки ХХ ст. ООН оголосила Міжнародним десятиліттям зменшення стихійних лих. За іронією долі, на ці ж роки припала найбільша за історичний час кількість значних катастроф – 86. На початку ХХІ ст. ООН започаткувала Міжнародну стратегію зі зменшення стихійних лих. Які зміни, на вашу думку, потрібні нині у підходах до зменшення кількості цих природних явищ? Запропонуйте заходи щодо зменшення кількості стихійних лих в Україні.
М. В. Зінкевич, м. Львів
3. За останні роки значно зросла роль України на світовому ринку сільськогосподарської продукції на тлі постійного збільшення потреб людства у продовольстві. Поясніть причини цих економічних і геополітичних процесів та оцініть перспективи розвитку агробізнесу в Україні.
4. Новий «Шовковий шлях» (Євразійський сухопутний міст) – транспортний коридор для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи. Які зміни у світових економічних відносинах можуть відбутися в разі реалізації цього проекту? Оцініть перспективи участі України в цьому проекті.
О. І. Грінченко, О. М. Саввіч, м. Харків
5. У жителів країн, що живуть на берегах однієї річки існує вираз: «Ми п’ємо воду з однієї річки». Назвіть та поясніть переваги (недоліки) такого географічного положення.
Л. І. Зеленська, м. Дніпро
6. У 1896 р. під час океанографічної експедиції геологом М. Андрусовим було відкрито сірководневу зону в Чорному морі. Проблема походження цієї зони дотепер є предметом наукових дискусій. Яка з існуючих гіпотез, на вашу думку, найбільш вірогідна? У чому полягає небезпека існування такої зони? Запропонуйте шляхи використання цієї зони на користь господарства України.
Н. М. Денисюк, м. Луцьк
7. Відомо, що мінеральні добрива є запорукою високих і сталих урожаїв. Схарактеризуйте географію виробництва мінеральних добрив в Україні, їх місце в структурі відповідної галузі. Поясніть, які чинники вплинули на розміщення підприємств галузі. Спираючись на природно-ресурсний потенціал України спрогнозуйте перспективи їх подальшого виробництва. З якими країнами доводиться конкурувати вітчизняним виробникам окремих видів добрив на світовому ринку?
А. А. Шуканова, м. Полтава
8. Скільки країн у світі? Це запитання часто ставлять, очікуючи отримати однозначну відповідь. Але навіть на офіційному сайті ООН зазначено, що «відповідь на це запитання не входить до компетенції ООН». Поясніть, у чому ж річ? Ураховуючи активні політичні процеси на початку третього тисячоліття, спрогнозуйте кількісні та якісні зміни на політичній карті світу.
9. Кольорова металургія України за роки незалежності не набула значного розвитку. Водночас у світі ця галузь набуває дедалі більшого значення. Чи є перспективи в майбутньому в української кольорової металургії? Які саме нові виробництва галузі можуть дістати розвиток? Наведіть аргументи «за» і «проти» перспектив розвитку галузі в Україні.
Т. К. Сокол, м. Рівне
10. Екскурсійні тури в зону відчуження, до міст Чорнобиль та Прип’ять останнім часом стали звичайними. Водночас держава планує збудувати в зоні ЧАЕС сховище для відпрацьованого ядерного палива з трьох українських АЕС – Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської. А які альтернативні шляхи використання цієї території, на вашу думку, допоможуть доцільніше та безпечніше використати ці території?
Н. О. Осніцька, м. Рівне
11. Екологічна архітектура, як напрям проектування, розвинулася в середині ХХ ст. Як відбувалась еволюція планувальних рішень в екологічній архітектурі у різних країнах світу в другій половині ХХ – на початку ХХI ст.? Як пов’язана екологічність в архітектурі з природними особливостями регіонів? Яким ви бачите майбутнє екологічної архітектури?
З. В. Філончук, м. Херсон
12. Загальновідомою нині для нашої країни є проблема функціонування Молочного лиману через передусім його висихання. Яких зусиль уже докладено державою та приватним бізнесом для відновлення лиману? Чому й досі не можна позбутися цієї проблеми? Запропонуйте власні шляхи рибогосподарського відновлення оптимального гідрологічного та гідробіологічного режимів та загального природоохоронного використання Молочного лиману.
С. В. Шматко, м. Запоріжжя
13. Загальновідомим є вислів: «Сільське господарство – локомотив української економіки». Які ще галузі національного господарства могли б стати «локомотивом»? Чи бачите ви серед цих галузей вітчизняне суднобудування? Проаналізуйте сучасний стан справ у цій галузі. Оцініть перспективи її розвитку для внутрішнього і зовнішнього ринків.
І. В. Шпіклірний, м. Миколаїв
14. Близько третини усіх ґрунтів України еродовані. Назвіть причини поширення водної та вітрової ерозії на сільськогосподарських угіддях. Які наслідки ерозія ґрунтів має для гідрологічної мережі, рослинності і тваринного світу? Чи впливає ерозія ґрунтів на клімат, зокрема, на процеси глобального потепління?
С. Г. Чорний, м. Миколаїв
15. Останнім часом у країнах, що розвиваються – від Азії до островів у Карибському морі – спостерігають феноменальну хвилю міжнародного туризму. Наведіть приклади позитивного й негативного впливу туризму на довкілля та економіку цих країн. Проаналізуйте наслідки його розвитку та висловіть думку щодо того, чи ця галузь завжди є рушієм прогресу в країнах, що розвиваються. Запропонуйте шляхи зменшення негативного навантаження туризму на навколишнє середовище.
І. П. Тертична, м. Одеса
16. Припустімо, що Всесвітній банк готовий надати кредит для вкладення капіталу в підприємство однієї з галузей промисловості України. Визначте галузь, підприємство якої ви збираєтеся побудувати. Оберіть місце для спорудження підприємства з таким розрахунком, що ви змогли б повернути кредит та отримати прибуток. Для цього проаналізуйте фактори розміщення підприємств обраної галузі та вивчіть її географію. Результати проведеної роботи слід надати у вигляді картосхеми, на якій покажіть розташування майбутнього підприємства і виробничі зв’язки (надходження сировини, енергії та постачання готової продукції).
Л. М. Даценко, м. Київ
17. Гірські райони, що охоплюють значні площі нашої планети, відіграють велику роль у житті людства. Сформулюйте основні принципи господарського освоєння гірських районів земної кулі. Проілюструйте це конкретними прикладами.
Т. Г. Гільберг, І. М. Шоробура, м. Хмельницький
18. На топографічних картах незалежно від масштабу наносять ізобату 200 м. Яке наукове та практичне значення має це для господарського розвитку певної території? Наведіть приклади.
19. У Світовому океані розростаються «марсіанські ділянки» – без водоростей, риб, молюсків. Відомо, що у екваторіальних водах Тихого океану близько 85 % водного простору – це пустелі під водою. Наразі вчені пророкують ще одну глобальну проблему – опустелювання Світового океану! А ви згідні з таким передбаченням?
С. М. Подолюк, м. Івано-Франківськ
20. Токсичні відходи – отруйні відпрацювання виробництва, що негативно впливають на стан здоров’я людини та інших живих істот. У чому особливості збереження і знешкодження токсичних відходів? На конкретних прикладах покажіть реалізацію успішних проектів із захоронення небезпечних промислових відходів з рекультивацією хвостосховищ в різних країнах світу.
Д. В. Галкін, м. Хмельницький
21. Менталітет (від лат. mental – розум, розумовий) – система переконань, уявлень і поглядів індивіда або суспільної групи, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь. Поясніть, яким чином вивчення менталітету народу, що проживає на певній території, впливає на розуміння взаємозв’язків природи, історії, культури і соціуму.
Л. І. Гавриленко, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Ректор В.В. Зелюк
|
| Категорія: Географія і економіка | Додав: yalovetsv201159 |
| Переглядів: 335 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
