| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Упровадження СТЕМ - проектів
| 11.07.2018, 5:43 PM |
| Упровадження стем-проектів у навчально-виховний процес: шляхи подолання труднощів
Танцева О. О.
До статті увійшли методичні напрацювання та рекомендації щодо реалізації STEAM-проекту в освітньому закладі.
Стаття містить:
• наукове обґрунтування теми;
• інформацію щодо назви реалізованого проекту, мети та завдань;
• перелік синхронізованих програм у межах проекту;
• послідовність етапів проекту;
• опис підсумкового результату, фото;
• поради та настанови з досвіду роботи щодо подолання труднощів під час створення СТЕМ-проекту.
Для педагогів, які опікуються упровадженням STEAM-освіти у навчально-виховний процес.
Умовою економічного розвитку України, її конкурентоспроможності серед інших держав є, безумовно, висококваліфіковані фахівці, особливо у виробничих сферах. Найбільший дефіцит можна спостерігати за такими професіями, як інженери-технологи та конструктори. Стрімко зростає попит на ІТ-спеціалістів. Але що дуже турбує — за даними різних досліджень, близько 70 % учнів випускних класів не знають, яку б професію вони хотіли б обрати. STEM-освіта (англійською — Science, Technology, Engineering, Math, що в перекладі означає науку, технології, інженерію та математику) — це низка чи послідовність курсів або програм навчання, що готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема, із застосуванням математичних знань і наукових понять. STEM-освіта передбачає формування критичного мислення та навичок дослідницької діяльності. STEM-освіта — це створення умов щодо збалансованого гармонійного формування науково-орієнтованої освіти на підставі модернізації математично-природничої та гуманітарних профілів освіти. STEM — це вибір можливостей професійного розвитку, надання учням доступу до технологій. Сьогодні, коли світ перетинається комп’ютерними мережами, діти створюють цифровий контент, обмінюються ним і використовують його у чималих масштабах. Вони запускають веб-сайти, знімають фільми на телефони, створюють власні ігри. Попри стрімкий розвиток цієї методики освіти, можуть пройти роки, доки вона буде поширена в українських школах. Тому треба не боятися змін, а із натхненням ставати до спільної діяльності учнів і вчителів.
Як практично досягти успішного впровадження СТЕМ-проекту у навчальний процес? Хочу поділитися досвідом роботи над створенням і упровадженням СТЕМ-проекту загально-освітньої школи І–ІІІ ступенів № 12 м. Покровська Донецької області.
Серед перших завдань, яке постало на підготовчому етапі створення проекту СТЕМ-проекту, це — формування інтересу в учнів до здійснення наукових досліджень, функція вчителя — організація та підтримання цілеспрямованої пізнавальної діяльності учнів. Тому щоб уникнути бездіяльності та вимушеності у роботі над проектом, було організовано творчу групу вчителів разом із учнями. Точилися запеклі суперечки щодо обрання теми проекту. В процесі дискусії в тематичному колі вчителів та учнів обговорювали проблеми, які турбують учнів підліткового віку. Діти виявили бажання торкнутися питання: як долати труднощі в життєвих ситуаціях і передати набутий досвід із цього питання дітям, які найбільше потребують уваги та підтримки, це діти-переселенці, діти, позбавлені батьківського піклування, а також діти з багатодітних сімей. Так виникла ідея реалізації проекту через створення вистави лялькового театру. Було обрано тему, мету та завдання проекту.
Назва СТЕМ-проекту: «Ти сам будуєш своє життя». За мету було обрано: формування активної життєвої позиції молодого покоління; розкриття особистісного потенціалу учнів для самореалізації в процесі створення лялькового театру; виховання співчуття, доброти, взаємодопомоги. Творча група вчителів та учнів обрали завдання проекту: створити умови для розкриття особистісного потенціалу учнів для самореалізації в процесі створення виставлення лялькового театру, опрацювати навчальні програми та визначити шкільні предмети для поєднання в межах проекту. Учні в СТЕМпроекті є обов’язково пошуковцями, творцями нового, тому вони краще запам’ятовують те, що «відкрито» ними. Але думок є завжди багато, важливо вислухати думку кожного учня щодо поставленої мети проекту. Було прийняте рішення про написання письмового твору «Ти сам будуєш своє життя», щоб обрати цікаві особисті думки учнів щодо змістовного наповнення проекту. Із використання елементів STEM-технології вчитель створює для дітей такі можливості, що дозволяють їм бути більш активними, зацікавленими у власній освіті. Під час роботи над СТЕМ-проектом учитель повинен чітко усвідомлювати, що STEM-освіта об’єднує міждисциплінарний і проектний підходи, підґрунтям якого є інтеграція природничих наук у технології, інженерна майстерність і математика. Вивчення навчального матеріалу має відбуватися за темами, що поєднують декілька предметів, матеріал яких тісно пов’язаний між собою і мають практичне застосування. У нашому СТЕМ-проекті були поєднані такі предмети:
Але не лише інтеграцією предметів відзначено підготовчий етап реалізації СТЕМ-проекту — тонкощі дитячої душі, її можливості, відмінності та потенціал, який можна спрямувати на спільну діяльність неможливо осягнути без допомоги шкільного психолога. Відчуття внутрішнього комфорту чи дискомфорту важливе для того, щоб організувати діяльність «тут і тепер», яка була б якнайбільше ефективною. Точнісінько так, як ми не можемо перетворити скляний чи металевий посуд на глиняний, ми не можемо, як би нам не хотілось повністю в усіх відношеннях перетворити тих людей, з якими ми стикаємось щодня, та тих, кого маємо вчити, розвивати та виховувати, на точнісінько таких, яких ми уявляємо як ідеальних. Але ми можемо, з урахуванням реальних якостей і реальних можливостей кожного, співпрацювати з ним так, щоб наша співпраця ставала більш ефективною, а внутрішній дискомфорт не заважав нам. Сприяти якнайкращому розкриттю можливостей можна лише з урахуванням того, що ми маємо справу не з «гвинтиками» у складному загальному механізмі, а із реальними людьми. І ці реальні земні люди досить часто відрізняються майже в усіх відношеннях. Ця їх відмінність може бути й гальмом, якщо кожний щоразу стане «підтісувати» їх під свої ідеальні уявлення, а може стати й рушієм у значних позитивних змінах на краще, якщо дати розквітнути тому відмінному, що саме потрібне за певних умов, дати відчути реальну можливість свого розвитку та вдосконалення, що дуже важливе для інших. Тому, на мою думку, обов’язково здійснювати протягом усього процесу створення проекту психологічний супровід учнів.
STEM-освіта за допомогою практичних занять демонструє дітям можливість застосування науково-технічних знань у реальному житті. На кожному уроці учні планують, розробляють моделі сучасної індустрії: створюють міні-проекти, намагаються запропонувати власну модель; аналізують, роблять висновки, пов’язують її з життєвими ситуаціями, з власним досвідом. Це дає їм можливість бути більш упевненими у власних можливостях, навчитися йти до власної мети, долати перешкоди, перевіряти свою роботу багато разів, але не зупинятися перед перешкодами. Під час роботи в групах учні вільно висловлюють свої думки, відстоюють її, вчаться правильно формулювати та презентувати свою роботу. Школа, крім освіти, виконує ще одну функцію — соціалізацію дитини. Вона дає моделі того, як взаємодіяти з іншими людьми, з суспільством, з авторитетами. І це яскраво можна спостерігати саме протягом реалізації СТЕМ-проекту в цілому. В процесі спільної діяльності, наприкінці основного етапу СТЕМ-проекту «Ти сам будуєш своє життя», який за тривалістю виявився найдовшим, кожен шкільний предмет мав свій кінцевий продукт.
1. Історія — вивчення відомостей про походження лялькового театру.
2. Українська мова — складання сценарідо вистави.
3. Образотворче мистецтво — створення образу героїв до казки.
4. Геометрія — обчислення для шаблонів іграшок.
5. Інформатика — розробка 3D-моделей для декорацій вистави.
6. Трудове навчання — моделювання та пошив персонажів для лялькового театру.
7. Хімія — створення складу розчину для бульбашок, які так потішили маленьких глядачів.
Кожен учень — індивідуальність, про це треба пам’ятати, готуючись до проекту заздалегідь. Не може бути «сильних» і «слабких» учнів у процесі реалізації проекту. Провідною формою роботи в СТЕМі є групова робота. Головними ознаками групової роботи учнів є:
• розподіл класу на групи для вирішення конкретних навчальних завдань;
• отримання кожною групою певного завдання (або однакове, або диференційоване) і виконання його спільно під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя;
• виконання завдань у групі таким способомякий дозволяє враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи;
• непостійний склад групи, який добирають із урахуванням того, щоб з максимальною ефективністю для колективу могли реалізуватися навчальні можливості кожного члена групи.
Результати спільної роботи учнів у групах, як правило, завжди значно вищі порівняно з виконанням того ж завдання кожним учнем індивідуально. Це пояснюється тією обставиною, що члени групи допомагають одне одному, несуть колективну відповідальність за результат окремих членів групи, а також тому, що робота кожного учня в групі особливо індивідуалізується у разі регулюванні темпу просування під час вивчення якого-небудь питання. За групової форми роботи учнів на уроці значною мірою зростає індивідуальна допомога кожному нужденному у ній учневі як з боку вчителя, так і учнів-консультантів. Слабких учнів у групі не виділяють: вони отримують допомогу і від вчителя, і з боку сильних учнів-консультантів у своїй групі, й від інших груп. Причому допомагає учень отримує при цьому не меншу допомогу, ніж учень слабкий, оскільки його знання актуалізуються, конкретизуються, набувають гнучкості, закріплюються саме під час пояснення своєму од нокласнику. Саме робота в групі над СТЕМ-проектом унеможливлює існування «сильних» і «слабких учнів», кожен отримує задоволення від свого та спільних результатів.
Чим більше учні займаються практичною роботою, тим більше розкривають власні здібності та більше проявляють зацікавленість до технічних дисциплін. Це дає можливість правильно вибрати майбутню професію, навчитися розуміти складну термінологію, підготуватися до сприйняття життя. Результатом проекту соціального спрямування, заключним, найбільш зворушливим етапом для всіх — і учасників, і глядачів — стала презентація проекту. Кінцевим продуктом була вистава, першими глядачами стали діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з багатодітних сімей, учасники проекту — учні 8-В класу загальноосвітньої школи № 12 уперше в своєму житті взяли до рук лялькові іграшки та спробували передати своє бачення щодо вирішення складних життєвих ситуацій маленьким слухачам. Найвиразніший виховний момент у проекті — це коли діти допомагають дітям, вчать дітей допомагати іншим і демонструють вдячність за це. Проведені експерименти показують, що учні, яким властиво виражати вдячність, більш схильні до милосердя, легше вибачають образи, люблять допомагати та щедрі, а ще — щасливіші. Здатність турбуватись про інших формується протягом всього навчального процесу, але з проектом починається їхній довгий шлях до того, щоб стати небайдужими, турботливими людьми. Це також важливо для встановлення розумних меж їхньої психологічної безпеки. Вчені запевняють: «Виховати ввічливу, турботливу та високоморальну дитину — важка праця. Але це саме те, що кожен з нас може зробити. І немає у світі більш важливішої та плідної роботи».
Поради та настанови із досвіду реалізації STEAM-проекту
1. Наш проект мав соціальне спрямування, що вимагало дуже ретельного, детального планування проекту від самого початку, тому оцінювання ризиків кінцевого продукту проекту соціального спрямування є обов’язковою умовою впровадження соціального проекту в життя, бо він спрямований на розв’язання високо значущих соціальних проблем.
2. Із досвіду планування нашого проекту можна чітко зазначити, що до вибору форми, теми, способів реалізації STEAM-проекту обов’язково треба залучати учнів, із задоволенням діти беруть участь у тому, що дійсно їх цікавить і хвилює. Саме за цієї умови створюються комфортні умови для реалізації STEAM-проекту.
3. Чітке дотримання термінів на кожному етапі проекту. Масштабність і цілісність проекту вимагає чимало зусиль, дотримання термінів реалізації проекту, що є ще важливою умовою успішного кінцевого результату, крім того, що організовує, вчить зосереджуватися, орієнтуватися за часом учнів, які є учасниками проекту.
4. Кожен учень — індивідуальність. Протягом проекту, під час спостереження за всіма учасниками нашого проекту, можу зробити висновок, що багато учнів розкривалися зовсім із неочікуваних сторін, тому плануючи реалізацію проекту, заохочуйте, зацікавлюйте дітей, вони будуть вдячні, якщо їм цікаво. І не важливо, який рівень навчальних досягнень має учень, головне — бажання займатися дослідницькою діяльністю. Завдання педагога — створити умови для успішної творчої діяльності учнів.
5. І наостанок, хочеться пригадати слова: «Я завжди робила те, до чого була трохи не готова. Це шанс вирости у професійному сенсі. Ти думаєш: «Вау, я не впевнена, що зможу зробити це», а потім береш і робиш, просуваючись на крок вперед!» — Марісса Майер, генеральний директор Yahoo.
|
| Категорія: Методичний кейс | Додав: lrnmc2018 |
| Переглядів: 741 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
