| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Методичні рекомендації
| 10.11.2018, 3:25 PM |
Методичні рекомендації щодо вивчення навчальних предметів та організації освітнього процесу в початковій школі закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році
З минулого навчального року розпочато активне реформування загальної середньої освіти в Україні. З прийняттям нового Закону «Про освіту», реалізацією Концепції Нової української школи, яка затверджена у грудні 2016 року, освітяни, учні та їх батьки стоять на порозі важливих змін в системі освіти.
Тому на сьогодні конче важливо, щоб методичні служби, адміністрації закладів освіти, вчителі і батьки учнів відчули сутність і важливість змін у переході від освіти знання до освіти компетентност, від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства, адже наступного 2018-2019 навчального року діти, які підуть до першого класу, підуть вже в Нову українську школу.
Під час засідання Кабміну 21 лютого уряд затвердив Державний стандарт початкової освіти, який набере чинності з 1 вересня 2018 року.
Проект стандарту допомагали готувати вчителі-практики, науковці, громадські активісти, представники батьківських спільнот, іноземні консультанти. Було проаналізовано міжнародні практики та успішний досвід впровадження інновацій у початковій освіті в Україні, проведено 12 робочих зустрічей, 7 тижневих сесій, залучено понад 80 фахівців з різних регіонів України.
Стандарт затверджено. Розпочалася активна робота по підготовці до впровадження прийнятого стандарту.
Для забезпечення успішного старту і подальшого впровадження реформи з 8 по 10 лютого 2018 року в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім . М. В. Остроградського відбувся тренінг з підготовки регіональних тренерів щодо впровадження Концепції «Нова українська школа» в закладах освіти області. Підготовлено 37 тренерів-педагогів.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 № 34 «Про деякі організаційні питання щодо підготовки педагогічних працівників для роботи в умовах Нової української школи» тренерами-педагогами проведено три очні сесії учителів, які навчатимуть учнів у перших класах в 2018-2019 н. р. Охоплено навчанням 953 педагоги.
Декілька слів про НОВИЙ Cтандарт початкової освіти. Новий Державний стандарт початкової освіти, який набуває чинності 1 вересня 2018 року, покликаний змінити сутність української школи. А у вересні 2017 року в 100 попередньо відібраних Міністерством освіти і науки школах розпочалося його пілотне впровадження.
В Полтавській області за результатами конкурсного відбору учасниками впровадження пілотного проекту Державного стандарту початкової загальної освіти Нової української школи є:
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 імені В.О.Нижниченка з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області:
Кременчуцький НВК - ліцей інформаційних технологій №30 імені Н.М.Шевченко;
Решетилівська загальноосвітня школа І ступеня Решетилівської районної ради Полтавської області;
Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 37 Полтавської міської ради Полтавської області.
Для пілотних закладів створено всі умови для реалізації експерименту, зокрема, забезпечено належну підготовку навчально-методичної та матеріально-технічної баз шкіл, проведено ремонти навчальних кабінетів, у яких навчаються учні перших класів тощо. В рамках проекту Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім.М.В.Остроградського забезпечується науково-методичний супровід педагогічних колективів закладів загальної середньої освіти, які беруть участь у всеукраїнському експерименті.
Про роботу в пілотних закладах Полтавської області писали на освітньому веб-ресурсі «Нова українська школа» і поширили на сторінці «МОН України» у Facebook https://bit.ly/2LbcEZb.
Учителі-пілотники провели сесію на регіональній (не)конференції, яка проходила в Решетилівці 10.03.2018 року на тему «Як експеримент працює на дітей або нескінченний потік можливостей» та на першій міській афілійованій /не/конференції міні-EdCamp Poltava-2018 «Нові формати освіти: навчаємо ефективно і з радістю».
Про роботу пілотних класів знімала сюжет телекомпанія «Лтава» для Полтавських телевізійних новин.
Аналізуючи перший рік роботи, з упевненістю можна сказати, що найголовніші зміни стосуються методів навчання: перехід від школи знань до школи компетентностей. Завдяки інтегративному підходу, який за новим освітнім стандартом лежить в основі навчання, зменшилася кількість предметів. Для забезпечення практичної спрямованості урізноманітнюються організаційні форми навчання.
Серед ключових змін, які закладені у Державний стандарт загальної початкової освіти, є зняття фіксованої кількості годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення та регіональні особливості.
Так ми будемо працювати у 2018-19 навчальному році в Новій українській школі.
Організація освітньої діяльності у 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році буде здійснюватися відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1 класах), Державного стандарту загальної початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 2-4-х класах).
Звертаємо увагу на те, що Державний стандарт застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (для учнів 1-х класів). У 2-4-х класах реалізується Державний стандарт початкової загальної освіти (2011р.). Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1 - 2 і 3 - 4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст освіти у документі представлено у дев’яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь описана через загальні результати навчання та обов’язкові результати навчання здобувачів освіти. Загальні результати навчання представлені описом складників ключових і предметних компетентностей, якими має володіти випускник закладів середньої освіти ІІІ ступеня, та окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Обов’язкові результати навчання показують, які складники ключових і предметних компетентностей мають бути сформованими у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання.
Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2018/2019 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:
для 1 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 21.03.2018 № 268);
для 2-4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407).
У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується варіативний складник. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
Використання годин варіативного складника навчальних планів 1 класу може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, 2-4-х класів на упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять.
роб При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.
На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування у довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. При складанні календарно-тематичного планування учитель може використовувати його на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.
Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.
Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається таким закладом освіти на основі відповідних нормативно-правових актів.
Тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.
Тривалість канікул у закладах загальної середньої освіти протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.
Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15).
У 1 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і будуть надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.
Нагадуємо, що першочергове право викладання усіх дисциплін у початковій школі належить учителю початкових класів. Відповідно до угоди з ЦК Профспілки педагогічних працівників МОН, можна “передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти”.
Колеги, увага! В Новій українській школі з’являється нове поняття, а відповідно і нова діяльність учителя – формувальне оцінювання. Це показує, що перехід до справжнього формувального оцінювання в українській школі вимагатиме серйозної зміни культурних норм, педагогічних звичок і парадигм.
Звісно, формувальне оцінювання передбачає діагностику прогалин чи недосягнутих результатів, але в звіті чи листі, в спілкуванні з дитиною перших класів чи її батьками це має відображатися винятково позитивними характеристиками: замість “не знає” чи “не вміє” потрібно писати “потребує додаткової роботи”, “варто приділити увагу”, “потенціал для зростання полягає в…” тощо.
Підсумовуючи викладене, хочеться звернути увагу на кілька моментів: щоб здійснювати формувальне оцінювання, вчителю необхідно забути чи відмовитися від багатьох установок радянської і пострадянської педагогіки:
1. Робота вчителя в початковій школі – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.
2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх. Влучну аналогію навів експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його, – це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт – це підсумкове оцінювання.
3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова. Батькам мають додавати обов’язково пояснення, розширену категорію чи словесну характеристику – написану самим вчителем чи складену із запропонованих варіантів.
4. Формувальне оцінювання оцінює не результат, а процес. Відповідно, щоб здійснити формувальне оцінювання, не проводять спеціальні контрольні роботи. На превеликий жаль, протягом нашого дослідження ми знайшли за допомогою пошукових систем небагато докладних сучасних матеріалів, як вчителю здійснювати оцінювання в самому процесі роботи.
5. Коли говорять, що оцінювання в першому класі не буде, мають на увазі, що не буде традиційного для України оцінювання як вироку – з цифрою чи одним словом, які зовсім не передають суть того, що відбувалося з дитиною протягом року в школі. В Україні має змінитися ставлення до поняття “оцінювання” і як швидко це відбудеться – залежить від вчителів.
Нове формувальне оцінювання вимагатиме і нового сприйняття з боку батьків: їм не варто згадувати свій досвід в школі (як вчителька чи їхні батьки дорікали поганими оцінками), не ставати в захисну позицію відносно вчителя і не нападати на дитину, якщо вона не досягла очікуваних ними результатів. Батькам також доведеться вчитися сприймати оцінювання як відверту розповідь учителя про те, що відбувається з дитиною в школі, як ресурс для розвитку, як цінну інформацію, як запрошення до співпраці з метою розкрити найкращі якості маленької особистості. І це вимагає зміни культурних норм в цілому в суспільстві.
Міністерство освіти і науки запропонувало нову модель оцінювання для перших класів. Це описова модель, що дозволяє оцінювати учнів в умовах компетентнісного навчання. До цього в Україні практики такого оцінювання не було. Школи знають, як оцінити результати навчання (наприклад, кількість помилок у диктанті), проте не знають, як оцінити процес навчання і компетентності.
Оскільки вже майже рік в Україні пілотують новий Стандарт початкової освіти, нову модель оцінювання запропоновували цим школам. За результатами їхнього відгуку, міністерство внесе зміни і поширить зразок нового оцінювання серед усіх перших класів. Тож, це оцінювання запрацює вже з 2018/2019 навчального року.
Для здійснення формувального оцінювання робоча група МОН розробила Свідоцтво досягнень учня. Воно потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та стукруторований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.
У першій частині свідоцтва вчитель оцінюватиме так звані соціальні і робочі компетентності. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи була доброзичливою до інших і вирішувала конфлікти мирним шляхом.
У другій частині компетентності оцінюються попредметно. Проте навчальні досягнення сформульовано, виходячи не з кількості помилок чи негативної оцінки досягнень учня, а виходячи з його моделей поведінки і процесу навчання.
Наприклад, “Цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу” (Я досліджую світ), “Дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання” (Українська мова), “Орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів” (Математика), “Пропонує і втілює власні творчі ідеї” (Технології), “Висловлює своє ставлення до мистецьких творів” (Мистецтво), “Дотримується встановлених умов та правил гри”(Фізкультура), “Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина)” (Іншомовна освіта).
Компетентності в обох частинах оцінюються за допомогою чотирьох рівнів: “має значні успіхи”, “демонструє помітний прогрес”, “досягає результати з допомогою вчителя”, “потребує значної уваги і допомоги”.
Як бачимо, у цьому списку немає варіанту на кшталт “низький рівень”. У списку компетентностей для оцінювання теж немає негативних оцінок по типу “не зміг вивчити таблицю множення”. Адже вчитель, фіксуючи, що дитина потребує допомоги, має на увазі, що вона може покращити свої результати. А говорячи, що дитина перебуває на низькому рівню, учитель ніби ставить діагноз без рекомендацій для лікування.
У 1-2 класах оцінювання в обох частинах буде описовим. У 3 класі для оцінювання предметів з’являються бали.
У кінці свідоцтва є поле для рекомендацій учителя, в якому він може написати, що потрібно робити дитині для покращення результатів. Наприклад, це може бути “щодня читати по 15 хвилин уголос”.
Нижче є поле для зворотного зв’язку батьків. Вони отримують два екземпляри свідоцтва – один лишають собі, інший – повертають у школу. Саме в другому екземплярі вони можуть вказати свої побажання.
Формувальне оцінювання ґрнутується не на кількісних (скільки помилок), а на якісних показниках. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи докладав зусилля, чи ставився до навчання з цікавістю. Це можливо оцінити лише через спостереження за роботою учня, а не перевірку результатів навчання.
Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може підкорегувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як дитина працювала раніше, і як – протягом періоду, що оцінюється. (Тобто наскільки дитина виросла над собою ж.)
В основі формувального – позитивне оцінювання. У МОН зазначають, що маленькі діти сприймають оцінку за завдання як оцінювання себе особисто. Тому негативна оцінка в їхньому розумінні – це негативне ставлення до себе з боку вчителя. Методичні рекомендації пропонують, як уникнути цього:
- Доброзичливо ставтесь до учня як до особистості.
- Позитивно ставтесь до зусиль учня, які він спрямовує, щоб розв’язати задачі (навіть якщо вони не дали позитивного результату).
Така система дозволяє підтримати слабших учнів. Виконуючи легші завдання, вони не відчуватимуть себе невдахами, адже їхні зусилля оцінюватимуть так само, як і зусилля інших.
Звертаємо також увагу, що відповідальність за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території покладена на органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону України «Про освіту»).
Може учнів лМама
|
| Категорія: Початкові класи | Додав: lidigayday09 |
| Переглядів: 320 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
