| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Особливості нових програм із зарубіжної літератури для учнів 10- 11 класів (рівень стандарту; профільний рівень) — 2018
| 10.23.2018, 4:25 PM |
В основу Концепції Нової української школи покладений компетентнісний підхід, який полягає у підготовці учнів до сучасного життя та майбутньої діяльності, у цілеспрямованому формуванні в них ключових і предметних компетентностей.
На досягнення цієї мети спрямоване реформування вітчизняної системи освіти, суттєве оновлення змісту і методик навчання, програмо- та підручникотворення.
Наказом Міністерства освіти і науки №1407 від 23 жовтня 2017 року затверджено нові програми із зарубіжної літератури для учнів 10 та 11 класів ( рівень стандарту і профільний рівень);
Програми набудуть чинності з 1 вересня 2018 року.
Розроблено програми на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462), Програми із зарубіжної літератури для 5–9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (2012 зі змінами 2015–2017 рр.) та відповідно до Концепції Нової української школи (2016).
Програма з зарубіжної літератури створена в межах всеукраїнського Учительського проекту 2016–2017 рр., до якого долучилися передові вчителі, науковці, методисти й широка громадськість. У програмі враховано позитивний досвід програмотворення України та рекомендації Європейської Ради.
Навчання зарубіжної літератури в школі спрямоване на досягнення мети загальної середньої освіти, яка полягає в розвиткові та соціалізації учнів, формуванні їхньої національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення.
Чітко окреслено завдання вивчення зарубіжної літератури в 10-11 класах (озвучимо деякі з них):
• розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;
• засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;
• вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури;
• розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;
• розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;
• використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;
• розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.
Відповідно до Рекомендацій Європейської Ради засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути сформовані такі ключові компетентності: 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і здорове життя. У Програмі визначено компоненти формування ключових компетентностей, зокрема: уміння, ставлення, навчальні ресурси. У рубриці «Навчальні ресурси» запропоновано приклади тих засобів, методів, навчального матеріалу, які допоможуть розвинути відповідну компетентність.
Предметні компетентності зумовлені специфікою навчальної галузі та шкільного предмета. Предметні компетентності, що формуються засобами зарубіжної літератури, важливі для становлення та розвитку духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних цінностей, громадянських якостей.
Вивчаючи зарубіжну літературу в старшій школі, учні мають набути таких предметних компетентностей:
– розуміння літератури як невід’ємної частини національної й світової художньої культури;
– уміння оцінювати художню вартість творів, творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для сучасності, тощо.
Компонентами компетентностей є когнітивний (знаннєвий), діяльнісний (практико-орієнтований) та ціннісний.
Конкретизовано складники предметних компетентностей у вигляді очікуваних результатів: учень/учениця знає, розуміє, називає, формулює, записує, пояснює, наводить приклади; розпізнає, розрізняє, описує,складає план; аналізує, визначає; усвідомлює, оцінює, критично мислить, узагальнює тощо.
Щодо принципів укладання програми із зарубіжної літератури для 10–11 класів, то їх дотримано повністю. У 10–11 класах розпочинається новий етап літературної освіти – творчо-критичне читання, який є логічним продовженням попередніх етапів (5–7 класи – прилучення до читання, 8–9 класи – системне читання).
Програма для 10–11 класів побудована на поєднанні таких підходів:
- хронологічного (історико-літературного);
- концентричного (розширення й поглиблення відомого раніше матеріалу);
- жанрово-тематичного (актуальні для молоді теми, жанри);
- мультикультурного (презентація найяскравіших літературних явищ різних часів і народів у контексті культури, діалог культур у часі).
Це вможливлює вивчення творів зарубіжної літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових понять про літературне явище або творчість письменника – до нових знань про них), поглиблення уявлення про розвиток національних літератур, напрямів, течій, тем, жанрів, стилів у попередні епохи й у сучасну добу, початок живого діалогу з книжкою, що має тривати протягом усього життя.
Надважливим є те, що до програми із зарубіжної літератури для 10–11 класів увійшли твори із золотого фонду класичної літератури, а також популярні твори сучасності різних країн і народів.
Так, у 10–11 класах уявлення про літературний процес та його складники мають бути поглиблені внаслідок аналізу шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Ґете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси, поетичні твори XIX–XX століть та ін.).
У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.
Дидактичною умовою підвищення ефективності навчального процесу є міжпредметні зв’язки (рубрика МЗ), які набувають особливої ваги в контексті компетентнісного підходу, адже сприяють глибокому засвоєнню знань учнями, активізації їхньої пізнавальної діяльності, розширенню світогляду, водночас дають змогу визначити роль і місце зарубіжної літератури в системі шкільних предметів. Реалізація міжпредметних зв’язків уможливлює економне й водночас інтенсивне використання часу в процесі вивчення тем, що мають цільові й змістові збіги з іншими предметами.
Предмет «Зарубіжна література» має потужний українознавчий потенціал, важливий для формування юного покоління громадян України, їхньої національної свідомості та патріотизму. Рубрика Україна і світ (УС) акцентує українознавчий зміст предмета, необхідність засвоєння корисного у різних культур і народів «чужого» і перетворення на «своє», власний духовний досвід.
Викладання курсу зарубіжної літератури в загальноосвітніх закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах (для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні). За необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, зокрема можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.
Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (приблизно 70% : 30%). У кожному класі учням запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечено можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків розвитку мовлення, позакласного читання та для уроків із резервного часу. Якщо не вибрано твір, представлений в програмі в переліку альтернативних, його можна запропонувати на позакласне читання. Варіативний компонент вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчого підходу, урахування читацьких інтересів сучасної молоді, розуміння їхніх духовних та естетичних потреб.
Вивчення літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Сучасна література в юнацькому читанні», у якому представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді; вони відображають тенденції розвитку сучасного літературного процесу й культури загалом. Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.
Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, у якому вчитель самостійно розподіляє години на вивчення художніх творів, планує певні види роботи, спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дає змогу вчителеві вільно й творчо підійти до реалізації програми в кожному класі з огляду на інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; технічні засоби; набуття учнями знань з іноземної мови, української мови і літератури, історії та інших предметів тощо).
Програма репрезентує сучасний підхід до усвідомлення ролі вчителя та учня в навчальному процесі.
Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.
Провідником української молоді у майбутнє має стати духовний досвід світового письменства, пам'ять культури та національна свідомість.
Учитель має право розподіляти години на текстуальне вивчення творів, позакласне читання, розвиток мовлення з огляду на визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Він самостійно вибирає той чи той твір для вивчення із низки альтернативних текстів. Програма передбачає урахування духовних запитів і читацьких інтересів учнів, котрі можуть спільно з учителем вибрати для розгляду тексти сучасної літератури із запропонованого в програмі переліку.
Учень самостійно провадить пізнавальну діяльність, висловлює власні думки, критично мислить, бере участь в усіх видах творчості. Від взаємодії вчителя та учня, їхньої взаємоповаги та співпраці залежить успішність засвоєння зарубіжної літератури в 10–11 класах.
Що нового з’явилося в програмі?
В обов’язковій програмі для 10 класів з’явилися твори, які раніше не вивчалися: «Кава з кардамоном» сучасної польської письменниці Йоанни Яґелло, «Повітряні змії» французького письменника єврейського походження, двічі лауреата Гонкурівської премії Ромена Гарі, вірші шведського поета, лауреата Нобелівської премії Тумаса Транстремера, «Чому наше майбутнє залежить від читання» та «Кораліна» сучасного англійського письменника-фантаста Ніла Геймана, «Синій птах» бельгійського письменника і драматурга, луареата Нобелівської премії Моріса Метерлінка, «Алхімік» бразильського письменника Паоло Коельо, «Геній» сучасного китайського письменника, лауреата Нобелівської премії Мо Янь, Цикл творів про Адріана Моула британської письменникці Сью Таунсенд.
В обов’язковій програмі для 11 класів з’явилися наступні твори: «1984» або «Скотоферма» англійського письменника Джорджа Орвелла, «Фуга смерті» єврейського німецькомовного поета Пауля Целана, «Тисяча журавлів» японського письменника, лауреата Нобелівської премії Ясунарі Кавабати, «Менади» аргентинського письменника Хуліо Кортасара, «До останнього подиху» кримськотатарського письменника Таїра Хаїлова, «Усе для людожерів» сучасного французького письменника Данеля Пеннаки, «Мораль» сучасного американського письменника Стівена Кінга, «Провина зірок» сучасного американського письменника та відеоблогера Джорджа Гріна, «Крадійка книжок» сучасного австралійсько-німецького письменника Маркуса Зузака. «А ви могли б?..», «Послухайте!», «Борг Україні» російського поета Володимира Маяковського,«Гамлет», «У всьому хочу я дійти…», «Зимова ніч» російського письменника та поета Бориса Пастернака.
Що забрали з програми?
У 10 класі в обов’язковій програмі більше не вивчатиметься: «Гобсек» Оноре де Бальзака «Анна Кареніна» Льва Толстого.
В 11 класі з обов’язкової програми вилучили: «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса «Чума» Альбера Камю. Ці твори перенесли натомість до програми для додаткового читання.
Окрім цього, у пропонованих для додаткового читання книг для 10 класу є «Слова Пігмея», «Расьомон», «Бататова каша», «Усмішка богів» та «Сад» Рюноске Акутагави, «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна, «Просто разом», «Ковток свободи», «Біллі» та «Я її кохав, я його кохала» Анни Ґавальди, «Геній» Мо Янь, цикл творів про Адріана Моула Сью Таунсенд, «У пошуках Аляски» та «Паперові міста» Джона Ґріна, «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл, «Шоколад із чилі» Йоанни Яґелло, «Тато і море» та «Наприкінці листопада» Туве Янсон. У додатковій прогорамі для 11 класу з’явилися також поезії Боба Ділана, «Менади» Хуліо Кортасара, «Відчуття закінчення» Дж. Барнза, «Політ над гніздом зозулі» Кена Кізі, «Настерпна легкість буття» Мілана Кундери, «Хроніка заводного птаха», «Норвезький ліс» та «1Q84» Харукі Муракамі, «Мене називають червоний» Орхана Памука, «Привіт, смутку» та «Трохи сонця в холодній воді» Франсуази Саган.
Які твори перенесли з попередніх класів до 10 та 11?
Це «Фауст» Йогана Вольфанга Гете, «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі, «Одіссея» Гомера, «Гамлет» Вільяма Шекспіра, «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Теодора Гофмана.
Замість висновку.
Програму з літератури розвантажено і тепер вона враховує читацькі можливості учнів 10-11 класів. Безперечно, це позитивні зміни. Суперечки можуть бути хіба що смакові — скажімо, чому якісь книги йдуть в основне читання, а якісь — у додаткове.
Відкриті питання
Заступник міністра освіти Максим Стріха в ефірі Громадського радіо прокоментував роботу освітян над створенням нових списків літератури для шкіл. «Формування курсу – річ непроста. Постає питання – що потрібно давати дітям? Зрозуміло, що є таке поняття, як західний канон – набір текстів, починаючи від Іліади Одіссея і Біблії, і закінчуючи якоюсь новою класикою, але з якимось певним часовим інтервалом від нас.
Вважається, що людина, яка претендує на те, щоб зватися культурною, принаймні мусить знати щось про ту ж саму Одіссею, Іліаду, знати щось про Данте, прочитати найголовніші драми Шекспіра, вміти сказати два слова про «Фауста» Гете. Зрозуміло, що це потрібно давати в школі. Але коли? В якому класі?
Та якою мірою цю програму доповнити текстами, які не такі значущі з погляду вічності, але які просто цікаво читати? Це питання, на які немає однозначних відповідей, і які ми шукаємо весь час. І одна з чергових відповідей – це та програма, про яку ми говоримо», — розповів він.
Повністю зміни у програмі наведені у документі, розміщеному на сайті Міністерства освіти і науки.
Тепер залишається чекати, аби нову програму прийняли вчителі.
Методист відділу
гуманітарних та мистецьких дисциплін В.В.Чирка
|
| Категорія: Зарубіжна література і російська мова | Додав: pilipenkoa |
| Переглядів: 1087 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
