| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Методичні рекомендації предметів художньо-естетичного циклу 2018-2019 н.р.
| 10.09.2018, 3:45 PM |
Предмети художньо-естетичного циклу (Халецька Л.Л.)
Особливістю 2018-2019 навчального року є те, що заклади загальної середньої освіти (ЗЗСО) працюватимуть за такими Державними стандартами:
- 1 клас – 2018 р. (Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 87. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo- standartu-pochatkovoyi-osviti);
-2-4 класи – 2011 р. (Державний стандарт початкової загальної освіти,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р.
№ 462. Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/);
- 5-10 класи – 2011 р. (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392- 2011-%D0%BF);
- 11 клас – 2004 р. (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р.
№ 24. Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/24-2004-%D0%BF).
Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини. Здобувач освіти:
- виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо- творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
- пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно- чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
- пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.
Типовими освітніми програмами (Під кер. Р.Б. Шияна та під кер. О.Я. Савченко. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli), за якими у 2018-2019 н.р. працюватимуть 1-ші класи ЗЗСО, на освітню галузь “Мистецтво” відведено 70 год. на рік (2 год. на тиждень). У програмах зазначено: “Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі”.
Освітню діяльність у 2-4 класах ЗЗСО у 2018-2019 н.р. унормовано Наказом МОН від 20.04.2018 р. № 407, де зазначено, що:
Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОН України від 10 червня 2011 року № 572 “Про типові навчальні плани початкової школи”.
Навчальні плани початкової школи охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
На основі навчальних планів заклади освіти складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів.
При виконанні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
- посилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Учитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на посилення якого використано зазначені години;
- запровадження факультативів, курсів за вибором;
- індивідуальні заняття та консультації.
Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учня, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Освітня галузь “Мистецтво” реалізується окремими предметами “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво” або інтегрованим курсом “Мистецтво”. Заклад ЗСО може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс “Мистецтво”.
Освітню діяльність у 5-9 класах ЗЗСО унормовано Наказом МОН від 20.04.2018 р. № 405 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня”, у якому зазначено:
Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОН України від 3 квітня 2012 р.
№ 409 “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня” (зі змінами).
Навчальні плани початкової школи охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
- посилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Учитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на посилення якого використано зазначені години;
- запровадження факультативів, курсів за вибором;
- індивідуальні заняття та консультації.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Навчальна програма “Мистецтво. 5-9 класи” ОНОВЛЕНА (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: “Музичне мистецтво”,
“Образотворче мистецтво” або інтегрований курс “Мистецтво”. Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі стилями і напрями мистецтва.
У програмі “Мистецтво. 5-9 кл.” окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, – відповідно до яких згруповано розділ програми “Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів”.
У Пояснювальній записці оновленої програми розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості у певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо). Ключові компетентності подаються у відповідності до Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмета “Мистецтво”.
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст оновленої навчальної програми введено наскрізні змістові лінії – соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Наскрізні змістові лінії: екологічна безпека та сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров'я і безпека, підприємливість та фінансова грамотність.
Освітню діяльність у 10 класах ЗЗСО на 2018-2019 н.р. унормовано Наказом МОН від 20.04.2018 р. № 408, у якому зазначено:
Ввести Типову освітню програму в дію поетапно: У 10-х класах ЗЗСО – з 2018/2019 н.р.
В 11-х класах ЗЗСО – з 2019/2020 н.р.
Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОН України від 11 липня 2017 р.
№ 995 “Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів” (зі змінами).
Закладам ЗСО для складання власного навчального плану закладу освіти пропонується два варіанти організації освітнього процесу:
- І в. містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами (Історія: Україна і світ, Природничі науки).
- ІІ в. Базові предмети з вивченням окремих предметів.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов`язковими предметами (“Інформатика”, “Технології”, “Мистецтво”), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший – в 11-му, або одночасно два
предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково- обов`язкові предмети діляться між двома обраними предметами).
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
- базові та вибірково-обов`язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;
- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.
Заклади освіти при складанні своїх навчальних планів можуть збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.
З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу заклад освіти може планувати його вивчення концентровано (впродовж чверті, семестру, навчального року).
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-“суди”, урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес- конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані
ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.
Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу
бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео- уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Навчальні програми “Мистецтво. 10-11 класи” рівень стандарту, профільний рівень затверджено наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 “Про надання грифу навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти”.
Тематична структура програми: 10 клас:
- Мистецтво африканського культурного регіону.
- Мистецтво американського культурного регіону.
- Мистецтво далекосхідного культурного регіону.
- Мистецтво індійського культурного регіону.
- Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону. 11 клас:
- Мистецтво європейського культурного регіону.
- Мистецтво європейського культурного регіону. Україна.
Опанування учнями мистецтва у школі (відповідно до концепції Л.М. Масол) відбувається за логічною послідовністю:
Рівень освіти Провідні домінанти
Початкова школа Мова мистецтва
Основна школа Жанри мистецтва
Стилі мистецтва
Старша школа Мистецтво культурних регіонів світу
Основними видами діяльності на уроках мистецтва в 10 класі є:
- сприймання, інтерпретація й оцінювання художніх творів;
- художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою.
Формування ключових компетентностей та реалізація змісту наскрізних змістових ліній має бути педагогічно коректним і доцільним та втілюватися через відповідні мистецькі трактування, приклади і методи навчання.
Програма “Мистецтво. 10-11 кл.”. Профільний рівень має складові:
- Пізнавальна складова (2 години) – обов’язкова для опануваннями усіма учнями,
- Художньо-практична складова (3 години) – варіативні модулі, спрямовані на формування умінь з обраного (-их) виду(-ів) мистецької діяльності.
Навчальний заклад обирає модуль (або модулі) відповідно до потреб і побажань учнів, умов та матеріально-технічного забезпечення:
- Спів (сольний, ансамблевий, хоровий)
- Музичний інструмент (бандура, гітара, баян тощо/ ансамбль, оркестр)
- Графіка
- Живопис
- Скульптура
- Декоративно-прикладне мистецтво
- Основи дизайну
- Хореографія
- Театральне мистецтво
- Фотомистецтво
- Мистецтво кіно
- Мистецтво театру
- Мистецтво рідного краю
Зміст модуля (-ів) може бути не синхронізовано зі змістом пізнавальної складової, а спрямовано безпосередньо на опанування учнями певних мистецьких умінь і навичок.
Учитель самостійно:
- визначає тривалість реалізації модуля (1, 2, 3, 4 семестри), його художньо- змістове і практичне наповнення;
- складає календарно-тематичний план з урахуванням вимог навчальної програми (модуля);
- обирає найбільш ефективні форми організації навчального процесу, технології та методики для формування умінь з обраного виду мистецької діяльності.
Освітня діяльність в 11 кл. ЗЗСО в 2018-2019 н.р. здійснюється відповідно до Наказу МОН від 20.04.2018 р. № 406 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня”, у якій, зокрема, зазначено ввести Типову освітню програму в дію:
для 11-х класів закладів ЗСО на 2018-2019 н.р.
для вечірньої форми навчання на 2018-2019 та 2019-2020 н.р.
Назва освітньої галузі, до якої належить предмет “Художня культура” – “Естетична культура”.
Кількість годин, відведених на вивчення художньої культури за оівнем стандарту, академічним та універсальним – 0,5 год., профільним – 4 год. На тиждень. У класах суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів за рахунок варіативної частини можна збільшувати кількість годин на вивчення предмету.
У класах художньо-естетичного профілю передбачено 1 год. на вивчення предмета “Естетика”.
! Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс або окремі курси (музичне мистецтво та образотворче мистецтво) з 1 по 7 кл. У 8-10 кл. освітня галузь “Мистецтво” реалізується інтегрованим курсом “Мистецтво”.
Реалізація змісту мистецької освіти у ЗЗСО здійснюється шляхом використання художньо-педагогічних технологій, серед яких:
- інтегративні;
- ігрові;
- арт-терапевтичні (сугестивні);
- інтерактивні;
- проблемно-евристичні;
- компаративні,
про сутність яких та приклади використання на мистецьких уроках можна дізнатися у збірці “Методика навчання мистецтва в основній школі : Методичний посібник для вчителів / Людмила Масол. – К. : Шк. світ, 2012. – 128 с. – (Бібліотека “Шкільного світу”).
Нагадуємо, що при підготовці уроків учитель звертається до першоджерел, обережно використовує Інтернет-ресурси, не спирається на неперевірену інформацію. Фаховим виданням з мистецько-педагогічної освіти є журнал “Мистецтво та освіта”.
Упроваджуючи ІКТ-технології, не перевантажує учнів зайвою інформацією, пам`ятаючи про мету уроків мистецтва їх особливості та відмінності від інших навчальних предметів.
На допомогу учителю мистецьких дисциплін у ПОІППО ім. М.В. Остроградського (Халецька Л. Л., ауд. 3.4; E-mail: khaletska@meta.ua; khaletska@poippo.pl.ua) зібрано методичні кейси “Мистецтво. 2,3,4,5,6,7,8,9 кл.” До
1 вересня 2018-2019 н.р. заплановано створення кейсів “Мистецтво. 1 клас” та “Мистецтво. 10 клас” відповідно до нормативних документів, перелічених у даному тексті. Продовжує свою роботу сайт “Віват, ART!”, з якого за посиланнями можна вийти на персональні сайти вчителів мистецьких дисциплін: Афанас`єва А. В., учителя художньої культури (http://hudozhnya.at.ua/), Лашиної О. М., учителя музичного мистецтва (http://lashinaolga.at.ua/), Ясько Я. П., учителя музичного мистецтва (http://yaroslava-yasko.edu.poltava.ua/), Кривенко Н. М., учителя образотворчого мистецтва (http://krivenko.pl.ua/index.php?view=index).
Учителем музичного мистецтва О.М. Лашиною створено мультимедійні посібники для курсу “Мистецтво. 8 клас”, “Мистецтво. 9 клас”, з музичного мистецтва з першого по сьомий клас, готуються (звертатись на сайт розробника).
|
| Категорія: Художньо-естетичний цикл | Додав: pilguk_natasha |
| Переглядів: 399 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
